|
ПОДАННЯ Щодо ситуації, яка склалася з розподілом та виплатою До Уповноваженого з прав людини надходять звернення членів сімей шахтарів, які загинули внаслідок аварії на шахті ім.М.П.Баракова, з приводу зволікання з виплатою коштів благодійної допомоги та невиконання деяких рішень Урядової комісії. Уповноваженим було відкрито провадження, під час якого з’ясовано, що на транзитних рахунках Краснодонського відділення Ощадного банку України накопичені 6 822 634, 43 грн. та 53 158 $ США, які надійшли від громадян, підприємств, установ України та із-за кордону як благодійна допомога сім’ям загиблих та постраждалих шахтарів. Наглядовою радою з розподілу коштів благодійної допомоги, створеною за рішенням Урядової комісії, були розроблені умови розподілу зазначених коштів та прийняте рішення щодо відкриття особистих рахунків на кожну сім’ю загиблих та постраждалих. Але виплата коштів затримується через невирішеність питання про визнання коштів благодійної допомоги гуманітарною допомогою. 30.05.2000 р. Голова Луганської обласної державної адміністрації Єфремов О. звернувся з цього питання до Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України. Адже без визнання зазначених коштів гуманітарною допомогою гроші підлягають оподаткуванню. Під час особистого прийому Урядовою комісією були ухвалені рішення про допомогу сім’ям загиблих та постраждалих у розв’язанні соціально-побутових питань, обов’язковість задоволення яких не передбачена чинним законодавством. Тому Кабінетом Міністрів України з цією метою додатково виділено 2 800 000 грн. цільовим призначенням. Але кошти й досі не перераховані. Все це посилює соціальний протест з боку сімей загиблих та постраждалих, сприяє появі різного роду чуток, створює соціальну напруженість у регіоні, викликає недовіру до влади. У зв’язку з вищезазначеним та на підставі п.3 ст.15 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” прошу надати відповідні доручення щодо термінового вирішення питання з визнанням благодійної допомоги сім’ям загиблих та постраждалих шахтарів як гуманітарної допомоги та неухильного виконання рішень Урядової комісії. Н.Карпачова 26.07.2000 р.
Генеральному прокурору України ПОДАННЯ Щодо внесення протесту стосовно незаконності п.1 До Уповноваженого з прав людини звернулася група пенсіонерів, колишніх державних службовців із заявою щодо порушення Кабінетом Міністрів України їхніх прав на захист пенсійних та інших доходів від подорожчання споживчих товарів та послуг (інфляції). Вивчення матеріалів даної справи дає підстави для висновку, що причиною порушення прав громадян на захист пенсійних грошових доходів є застосування п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 1998 р. “Про індексацію грошових доходів громадян”. Ним встановлюється межа величини грошового доходу, що підлягає індексації в розмірі, який не перевищує величину вартості межі малозабезпеченості. Ця норма постанови суперечить частині першій статті 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, згідно з якою індексації підлягають, зокрема, пенсії громадян у межах трикратної величини вартості межі малозабезпеченості (частина перша статті 3 Закону). Виходячи з наведеного та керуючись п.4 ст.3 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”, прошу: відповідно до ст.20 Закону України “Про прокуратуру” внести протест на п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 1998 р. “Про індексацію грошових доходів громадян” як такий, що суперечить положенням частини першої ст.5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”. Додаток: на 4 арк. Н.Карпачова 01.08.2000 р.
Заступнику Голови Верховного Суду України ПОДАННЯ Щодо сприяння поновленню порушених прав До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини звернулись народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету Жовтяк Є.Д., учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, гр. Терницький А.І. та інвалід ІІ групи гр. Волошко-Терницька Л.В. з приводу незаконного, на їх думку, прийняття рішень Києво-Святошинським районним судом Київської області від 14 липня 1999 р. та 23 червня 2000 р. щодо визнання недійсним договору куплі-продажу квартири №50 в будинку №28 по вул.Жовтневій у м.Вишневому та їх виселення з цієї квартири. Як зазначено у зверненнях, гр. Терницький А.І. в липні 1997 р. уклав з фінансово-будівельною компанією “Білоцерківська нерухомість” договір купівлі-продажу зазначеної квартири. Проте, як з’ясувалось пізніше, у 1995 р. цю квартиру та ж компанія передала у власність управлінню з питань економіки і власності Київської обласної державної адміністрації, про що покупець гр. Терницький А.І. не знав та й не міг знати, оскільки квартиру він купував на біржі. Заявники просять скасувати вказані рішення судів про визнання договору купівлі-продажу недійсним та виселення їх з квартири як незаконні, оскільки рішення суду суперечать вимогам ст.145 Цивільного кодексу України про витребування майна власником від добросовісного набувача, яким є гр. Терницький А.І. Керуючись ч.3 ст.3, ч.10 ст.13, ч.3 ст.15 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”, прошу: в порядку, передбаченому ст.329 Цивільного процесуального кодексу України, витребувати зазначені цивільні справи для вирішення питання про наявність підстав для принесення протестів на судові рішення в порядку нагляду. Про наслідки розгляду подання та вжиті заходи прошу повідомити Уповноваженому з прав людини. Додаток: на 16 арк. Н.Карпачова 28.09.2000 р. | |