|
Голові Верховної Ради України ПОДАННЯ Про поновлення конституційних виборчих 8 грудня 2004 р. Верховна Рада України прийняла Закон України “Про особливості застосування Закону України “Про вибори Президента України при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року”. Цей Закон, як зазначається в його преамбулі, спрямований на забезпечення реалізації громадянами України їх конституційних виборчих прав, дотримання засад загальних, рівних, вільних і справедливих виборів, законності, прозорості та відкритості виборчого процесу як основних принципів виборчого права, встановлених Конституцією України та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Проте ряд положень прийнятого Закону не забезпечує реалізації громадянами України конституційного права на вільну участь у виборах. Зокрема, п.8 ст.3 Закону звужується право громадян на оскарження до територіальної виборчої комісії невключення або виключення їх із списку виборців. Імперативна норма щодо “включення виборця до списку виборців у день голосування може здійснюватися лише на підставі рішення суду” значно ускладнює реалізацію виборчих прав громадян, особливо в сільській місцевості, де дільничні комісії розташовані в селах, а суди, як правило, – в районних центрах. Пунктами 1, 4 ст.5 Закону обмежується право громадян на вільне волевиявлення, які з тих чи інших причин вимушені взяти відкріпні посвідчення, але повинні прибути до місця голосування не пізніше 12-ї години 25 грудня. Визначення в межах територіального округу лише однієї дільниці для голосування за відкріпними посвідченнями також перешкоджатиме багатьом виборцям здійснити своє право на обрання глави держави, особливо в сільській місцевості, оскільки вимагають від виборців додаткових фінансових витрат та часу для щонайменше дворазової поїздки для голосування від місця тимчасового перебування до виборчої дільниці. Пунктом 1 ст.6 невиправдано обмежується конституційне право на участь у виборах громадян, які з поважних причин не в змозі прибути у день голосування на виборчу дільницю, зокрема інвалідів, хворих, громадян похилого віку, тобто найвразливіших категорій населення. Пунктом 3 ст.8 Закону, в якому викладено вичерпний перелік осіб, які мають право знаходитись на виборчих дільницях, засіданнях виборчих комісій під час підрахунку голосів, в категоричній формі заборонена присутність інших осіб. Це суперечить ст.101 Конституції України, обмежуючи право Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини здійснювати парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини. На підставі викладеного, керуючись ст.101 Конституції України, п.3, 4 ст.3, п.11 ст.13, ст.15 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”, прошу: з метою недопущення масових порушень конституційних виборчих прав громадян України надати доручення розглянути викладені зауваження до Закону України “Про особливості застосування Закону України “Про вибори Президента України” при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року” та вжити невідкладних заходів щодо внесення відповідних змін до зазначеного закону. З повагою, Н.Карпачова 09.12.2004 р.
Президентові України ПОДАННЯ Про поновлення конституційних виборчих прав 8 грудня 2004 р. Верховна Рада України прийняла Закон України “Про особливості застосування Закону України “Про вибори Президента України при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року”, який в той же день був Вами підписаний. Зазначений Закон, як зазначається в його преамбулі, спрямований на забезпечення реалізації громадянами України їх конституційних виборчих прав, дотримання засад загальних, рівних, вільних і справедливих виборів, законності, прозорості та відкритості виборчого процесу, як основних принципів виборчого права, встановлених Конституцією України та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Проте ряд положень прийнятого Закону не забезпечує реалізації громадянами України конституційного права на вільну участь у виборах. Зокрема, п.8 ст.3 Закону звужується право громадян на оскарження до територіальної виборчої комісії невключення або виключення їх із списку виборців. Імперативна норма Закону, а саме: “включення виборця до списку виборців у день голосування може здійснюватися лише на підставі рішення суду” значно ускладнює реалізацію виборчих прав громадян, особливо в сільській місцевості, де дільничні комісії розташовані в селах, а суди, як правило, – в районних центрах. Пунктами 1, 4 ст.5 Закону обмежується право на вільне волевиявлення громадян, які з тих чи інших причин змушені взяти відкріпні посвідчення, але обов’язково повинні прибути до місця голосування не пізніше 12-ої години 25 грудня. Визначення в межах територіального округу лише однієї дільниці для голосування за відкріпними посвідченнями також перешкоджатиме багатьом виборцям здійснити своє право на обрання глави держави, особливо в сільській місцевості, оскільки вимагає від них додаткових фінансових витрат та часу для щонайменше дворазової поїздки для голосування від місця тимчасового перебування до виборчої дільниці. Пунктом 1 ст.6 Закону невиправдано обмежується конституційне право на участь у виборах громадян, які з поважних причин не в змозі особисто прибути у день голосування на виборчу дільницю, зокрема інвалідів, хворих, громадян похилого віку. Адже тільки інвалідів у державі офіційно зареєстровано понад 2,7 млн. осіб. Створюються ж відповідні умови для голосування за межами виборчих дільниць лише інвалідам І групи, яких налічується близько 320 тис. Але право і цієї, найбільш уразливої категорії наших громадян, обмежується умовою пред’явлення “засвідченої у встановленому Законом порядку копії пенсійного посвідчення або виданої інваліду довідки медико-соціальної експертної комісії”, що вимагатиме від них додаткових матеріальних витрат (!), у тому числі за запрошення додому нотаріуса. Згаданим Законом позбавляються також участі у виборах близько 100 тис. хворих громадян, які, за підрахунками, щоденно стаціонарно лікуються в домашніх умовах. Так, у зверненні Лисичанської міської громадської організації Комітету захисту Конституції, прав людини та єдності України до Уповноваженого з прав людини, зокрема, зазначається, що станом на 9 грудня 2004 р. поліклініками цього міста обслуговується 1289 нетранспортабельних хворих. За даними Всеукраїнського перепису, населення України старше 70 років становить понад 4,8 млн. громадян (13,3% загальної кількості виборців). Це означає, що абсолютна більшість цих літніх людей за своїм фізичним станом не в змозі дістатися виборчих дільниць, адже традиційно голосує вдома. Керівники ветеранської організації м.Жовті Води Дніпропетровської області з відчаєм написали Уповноваженому з прав людини: “Ми зрозуміли, що єдине наше право – не жити, не брати участі у житті країни, а тільки вмирати...”. У відритому зверненні до Уповноваженого Міжнародної спілки учасників війни, київських міських Спілки ветеранів і Організації колишніх партизанів і підпільників наголошується: “Мы требуем, чтобы с нами считались, и дали тем немногим, кто еще остался в живых и не может передвигаться, право голосовать...!” Звісно, що до Вас як до гаранта додержання Конституції України надходять подібні звернення від організацій ветеранів війни і праці, чорнобильців, воїнів-інтернаціоналістів, які не можна залишити поза Вашою особистою увагою. Водночас не можу не привернути Вашу увагу, що п.3 ст.8 зазначеного Закону викладено вичерпний перелік осіб, які мають право знаходитися на виборчих дільницях, засіданнях виборчих комісій під час підрахунку голосів, і категорично заборонена присутність інших осіб. Це суперечить, зокрема, ст.101 Конституції України, оскільки обмежує право Уповноваженого з прав людини здійснювати парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини. 9 грудня 2004 р. Уповноваженим з прав людини було внесено подання Голові Верховної Ради України В. Литвину з проханням вжити невідкладних заходів щодо внесення змін до прийнятого Закону з метою унеможливлення порушення конституційних виборчих прав громадян. Проте до цього часу це питання не внесено до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України і навіть не розглянуто у профільному парламентському комітеті через брак кворуму. На підставі викладеного, керуючись ст.101 Конституції України, п.3, 4 ст.3, п.11 ст.13, ст.15 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”, прошу: з метою недопущення масових порушень конституційних виборчих прав громадян України розглянути викладені зауваження до Закону України “Про особливості застосування Закону України “Про вибори Президента України” при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року” і, керуючись ст.93 Конституції України, внести у порядку законодавчої ініціативи на розгляд Верховної Ради України як невідкладний законопроект про внесення відповідних змін до зазначеного Закону. Вважаю, що Ви як гарант додержання Конституції України маєте підняти свій голос на захист конституційних виборчих прав громадян України. Н.Карпачова 17.12.2004 р.
Виконувачу обов’язків ПОДАННЯ Про сприяння громадянам України у здійсненні конституційних 8 грудня 2004 р. Верховна Рада України прийняла Закон України “Про особливості застосування Закону України “Про вибори Президента України при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року”, який в той же день був підписаний Президентом України і набрав чинності. Зазначений Закон мав бути спрямований на забезпечення реалізації громадянами України конституційних виборчих прав, дотримання засад загальних, рівних, вільних і справедливих виборів, законності, прозорості та відкритості виборчого процесу як основних принципів виборчого права, встановлених Конституцією України та міжнародними договорами. Проте ряд положень прийнятого Закону не забезпечує або перешкоджає реалізації громадянами України їхніх конституційних прав на участь у виборах Президента України. Зокрема, п.8 ст.3 Закону звужується право громадян на оскарження до територіальної виборчої комісії невключення або виключення їх із списку виборців. Імперативна норма Закону, а саме: “включення виборця до списку виборців у день голосування може здійснюватися лише на підставі рішення суду” значно ускладнює реалізацію виборчих прав громадян, особливо в сільській місцевості, де дільничні комісії розташовані в селах, а суди – в районних центрах. Крім того, для звернення громадянина в суд потрібно сплатити 3 грн. 50 коп. державного мита відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 р. №-7-93. Під час проведення першого і другого турів виборів найбільше порушень прав виборців було пов’язано саме з недоліками в роботі дільничних комісій, які в масовому порядку відмовляли виборцям в участі у голосуванні через відсутність їх у списках. Це спричинило численні звернення громадян до Уповноваженого з прав людини і місцевих судів за захистом своїх конституційних прав. Так, у першому турі виборів 31 жовтня 2004 р. судами України розглянуто більше 47 тис. скарг, в другому турі – 21 листопада 2004 р. – понад 18,5 тис. звернень виборців. Окрім цього, згаданий Закон залишив право проголосувати на дому лише інвалідам І групи, яких налічується близько 320 тис. Але право і цієї, найбільш вразливої категорії наших громадян, обмежено умовою пред’явлення засвідченої в установленому законом порядку копії пенсійного посвідчення або виданої інваліду довідки медико-соціальної експертної комісії. Це вимагає від інвалідів додаткових витрат, у тому числі на запрошення нотаріусів. Невиправдано обмежуються конституційні права на участь у виборах громадян похилого віку, старших 70 років, яких, за даними Всеукраїнського перепису населення, понад 4,8 млн., а також інвалідів інших, крім згаданої, категорій, кількість яких, за офіційними даними, становить близько 2,4 млн.. Ці люди традиційно голосують удома. Позбавлені можливості проголосувати і хворі громадяни, які стаціонарно лікуються вдома. Їхня кількість, за підрахунками, наближається до 100 тис. Зазначені категорії громадян можуть звернутися до суду за захистом своїх виборчих прав, а також скористатися конституційним правом на відшкодування завданої їм діями чи бездіяльністю органів державної влади матеріальної та моральної шкоди. На підставі викладеного та з метою створення сприятливих умов для реалізації конституційних прав громадян на судовий захист під час повторного голосування на виборах Президента України 26 грудня 2004 р., керуючись ст.101 Конституції України, п.п. 3, 4 ст.3, п.11 ст.13, ст.15 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”, прошу: 1. Відповідно до п.2, 3 ст.116 Конституції України, згідно з якими Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, прийняти рішення про звільнення громадян України від сплати державного мита при зверненні до суду із скаргою на рішення, дії або бездіяльність дільничної, територіальної виборчих комісій (у порядку глави 30-Б Цивільного процесуального кодексу України), а також під час захисту права на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, пов’язаними з виборами (відповідно до ст.56 Конституції України). 2. Доручити місцевим органам державної виконавчої влади вжити всіх можливих заходів щодо надання організаційної і правової допомоги громадянам у реалізації їхнього конституційного виборчого права та права на судовий захист. З повагою, Н.Карпачова 21.12.2004 р. | |