|
Президентові України ЗВЕРНЕННЯ Щодо забезпечення прав громадян, Засвідчую високу повагу до Вас і повідомляю, що відповідно до Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” Уповноваженим здійснюється провадження у справі про порушення прав громадян, потерпілих під час Скнилівської трагедії у липні 2002 р. З перших днів цієї сумної події Уповноважений з прав людини брала участь у роботі державної і обласної комісій з подолання наслідків трагедії, зустрічалася з потерпілими, відвідувала потерпілих у лікарнях. Протягом цього часу здійснено кілька контрольних перевірок стану дотримання прав потерпілих. З метою поновлення прав потерпілих людей, рідних і близьких загиблих та поранених у цій катастрофі 18 листопада 2003 р. Уповноваженим було внесено подання Прем’єр-міністрові України про порушення прав громадян, потерпілих на Скнилівському летовищі м.Львова. Листом від 29 грудня 2003 р. № 29-8938/4 Віце-прем’єр-міністр України з гуманітарної політики поінформував Уповноваженого з прав людини про надання потерпілим гуманітарної та іншої допомоги відповідно до чинного законодавства. Проте до Уповноваженого з прав людини і органів влади продовжують надходити звернення від потерпілих громадян, їхніх представників, громадських організацій, які свідчать про те, що з боку виконавчої влади не було вжито вичерпних заходів щодо забезпечення прав потерпілих внаслідок Скнилівської трагедії. У цих зверненнях йдеться, зокрема, про те, що до цього часу держава не взяла на себе відповідальності за порушення гарантованих Конституцією України невід’ємних прав громадян на життя, недоторканність та безпеку, і офіційно не вибачилась перед сім’ями загиблих і потерпілих. Попри великі масштаби Скнилівської трагедії, довготривалу негативну дію її наслідків на багатьох людей, до цього часу не визначені критерії, на підставі яких люди визнаються потерпілими, не встановлено на державному рівні статус потерпілих і не визначено систему соціального захисту цих людей залежно від тяжкості отриманих тілесних ушкоджень, травм, ступеня родинних зв’язків загиблих або травмованих. Не вирішене питання призначення усім громадянам, які стали інвалідами внаслідок зазначеної трагедії, пенсій, які могли б забезпечити їм достатній життєвий рівень. За даними Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, станом на 04.04.2005 р. пенсія таких інвалідів становить менше 300 грн. Тим самим порушуються права громадян на відшкодування за рахунок держави шкоди, завданої їм діями органів державної влади. Окрім того, це порушує права на соціальний захист, гарантовані ст.46 Конституції України, відповідно до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомог, які є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. До Уповноваженого з прав людини надійшло також звернення від імені 120 потерпілих під час авіакатастрофи на Скнилівському летовищі з клопотанням про створення робочої групи Кабінету Міністрів України для опрацювання шляхів позасудового врегулювання претензій потерпілих. У зверненні, зокрема, зазначається, що до Міністерства оборони України заявлено понад 300 цивільних позовів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на суми від 5 тис. до 24 млн грн. Але, на думку потерпілих, найбільш доцільним могло б бути добровільне позасудове відшкодування постраждалим та членам сімей загиблих заподіяної шкоди з боку держави відповідно до чинного національного і міжнародного законодавства. З огляду на вищевикладене, керуючись ст.27, 46, 56, 101 і 102 Конституції України, п. 11 ст.13, ч.3 ст.15 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”, прошу Вас, шановний Вікторе Андрійовичу, надати доручення уважно розглянути можливість розв’язання порушених проблем захисту прав громадян, постраждалих під час Скнилівської трагедії, зокрема, на державному рівні визначити статус потерпілих та систему їх соціального захисту залежно від тяжкості отриманих тілесних ушкоджень, травм, ступеня родинних зв’язків загиблих або травмованих, а також позасудового врегулювання питання адекватного відшкодування потерпілим заподіяної матеріальної та моральної шкоди. Н.Карпачова 12.04.2005 р. | |